Симулятор дальтонізму

Як користуватися симулятором дальтонізму

1. Перетягніть зображення в зону завантаження або клацніть по ній, щоб вибрати файл (JPG, PNG, WebP, GIF…). Також можна натиснути Використати приклад зображення, щоб завантажити тестову таблицю відтінків і пар кольорів, які легко сплутати.
2. Виберіть Тип порушення колірного зору: Протанопія, Дейтеранопія, Тританопія, їхні м’якші форми Протаномалія, Дейтераномалія та Тританомалія або Ахроматопсія.
3. Для трьох аномальних типів задайте Ступінь від 10 % до 90 %.
4. Виберіть Вигляд: Поруч показує оригінал і симульоване зображення поряд, а Повзунок накладає одне на інше, щоб ви могли перетягувати розділювач по картинці.
5. Натисніть Завантажити симульоване зображення, щоб зберегти результат як PNG.

Зображення не залишає вашого пристрою: воно читається й обробляється у вашому браузері. Дуже великі картинки зменшуються до 1600 пікселів за довшою стороною, щоб симуляція працювала швидко.

Типи порушень колірного зору

Нормальний колірний зір спирається на три види колбочок, чутливих до довгих (L, «червоні»), середніх (M, «зелені») і коротких (S, «сині») хвиль.

• Протанопія і протаномалія: колбочок L немає або їхня чутливість зсунута. Червоні кольори здаються темнішими й плутаються із зеленими та коричневими. Кожна з форм трапляється приблизно в 1 % чоловіків.
• Дейтеранопія і дейтераномалія: колбочок M немає або їхня чутливість зсунута. Дейтераномалія – найпоширеніша вада, нею страждає приблизно 5 % чоловіків європейського походження; червоний, оранжевий, жовтий і зелений стає важко розрізнити.
• Тританопія і тританомалія: уражені колбочки S. Сині та зелені, а також жовті та рожеві кольори змішуються. Це рідкісна вада (значно менше 0,1 %), що однаково вражає чоловіків і жінок.
• Ахроматопсія (паличкова монохромазія): жодна колбочка не працює, тож світ видно в градаціях сірого, часто зі світлочутливістю. Вона трапляється приблизно в 1 людини з 30 000. Симуляція показує лише яскравість зображення.

Загалом приблизно 1 чоловік із 12 і 1 жінка з 200 мають певну форму червоно-зеленого порушення колірного зору.

Як працює симуляція

Інструмент використовує фізіологічну модель Machado, Oliveira та Fernandes (2009), «A Physiologically-based Model for Simulation of Color Vision Deficiency», IEEE Transactions on Visualization and Computer Graphics 15(6). Автори опублікували по одній матриці 3 × 3 для кожної вади й кожного ступеня від 0 до 1 з кроком 0,1. Інструмент використовує ступінь 1 для типів на «-опія» та інтерполює між опублікованими кроками для аномальних типів.

Ці матриці визначено для лінійного RGB. Тому кожен піксель декодується з sRGB у лінійне світло, множиться на матрицю, обмежується й кодується назад в sRGB. Якщо застосовувати матриці безпосередньо до значень із гамма-кодуванням, як роблять багато швидких фільтрів, червоний стає занадто темним. Для ахроматопсії використано стандартні вагові коефіцієнти яскравості sRGB (0,2126; 0,7152; 0,0722).

Симуляція – це наближення. Реальний колірний зір різниться від людини до людини, а екран не може показати точно те, що сприймає хтось інший. Використовуйте її, щоб знайти проблеми, а потім за можливості перевіряйте з реальними користувачами.

Поради щодо дизайну, дружнього до дальтоніків

• Ніколи не покладайтеся лише на колір: додавайте підписи, піктограми, візерунки чи підкреслення.
• Уникайте пар червоний/зелений для позначення «добре/погано»: синій/помаранчевий значно безпечніший.
• Тримайте помітну різницю світлості між кольорами, які треба розрізняти. Перевірте це за допомогою Ахроматопсія: якщо дві ділянки виглядають однаково сірими, багатьом людям буде складно.
• Тестуйте діаграми, карти, статусні позначки й помилки форм, а не лише фотографії.