Текст у двійковий код, hex і ASCII

Як користуватися конвертером тексту в двійковий код

1. Введіть або вставте текст у поле введення, потім натисніть Текст → коди. Результат з’являється нижче й оновлюється під час введення.
2. Виберіть Формат: Двійковий (основа 2), Шістнадцятковий (основа 16), Десятковий (основа 10) або Вісімковий (основа 8).
3. У блоці Коди позначають залиште байти UTF-8 (сумісно з ASCII) для звичайного виводу «текст у двійковий код» або виберіть кодові точки Unicode, щоб отримати одне число на символ.
4. Виберіть Роздільник (Пробіл, Без роздільника, Кома або Новий рядок) і позначте Додати префікс (0b, 0o, 0x), якщо потрібні коди в тому вигляді, якого чекають мови програмування.
5. Щоб піти в зворотний бік, вставте коди й натисніть Коди → текст. Інструмент вгадує формат, коли ви перемикаєтеся, і ви можете виправити його в полі Формат.

Копіювати копіює результат, а Використати результат як вхідні дані переносить результат у поле введення й змінює напрям, що є швидким способом перевірити перетворення туди й назад. Таблиця символів перелічує кожен символ із його кодовою точкою, десятковим значенням і байтами UTF-8 у hex та двійковому вигляді.

ASCII, Unicode і UTF-8

Комп’ютери зберігають текст як числа. ASCII, визначений у 1960-х, дає число від 0 до 127 англійським літерам, цифрам, розділовим знакам і кільком керувальним символам: «H» – це 72, що в двійковому записі 01001000, а в шістнадцятковому 48. В ASCII немає місця для é, ç, €, української кирилиці чи емодзі, тому сьогоднішній текст використовує Unicode, який дає кожному символу кодову точку, записану на кшталт U+00E9 для é.

UTF-8 – це спосіб, яким майже кожна вебсторінка й файл зберігає ці кодові точки як байти. Його головна властивість – сумісність: 128 символів ASCII зберігають один байт, тож «Hello» дає точно такий самий двійковий код в ASCII й у UTF-8. Інші символи займають від 2 до 4 байтів: українські літери – по два (наприклад, «я» – це D1 8F), é – C3 A9 (два байти), € – E2 82 AC (три), а 😀 – F0 9F 98 80 (чотири). Інструмент повідомляє, скільки символів лежить поза ASCII, а лічильники показують кількість Символів, Кодових точок і Байтів UTF-8. Вони можуть відрізнятися: 👍🏽 – це один видимий символ із двох кодових точок і восьми байтів.

Декодування кодів назад у текст

Під час декодування коди можуть бути розділені пробілами, комами, крапками з комою чи переносами рядків. Префікси на кшталт 0b, 0x, \x, U+ і HTML-сутності на кшталт H чи H прибираються автоматично. Двійкові й шістнадцяткові байти можна також вставляти без роздільників: 0100100001101001 розбивається на групи по 8 біт, а c3a9 – на пари шістнадцяткових цифр.

Інструмент перевіряє кожен код і точно вказує, який саме неправильний: цифра, якої немає в обраній системі числення, байт понад 255, група, яку не можна розбити порівну, або кодова точка за межами U+10FFFF. Якщо байти є правильними числами, але не утворюють правильного UTF-8 (наприклад, C3 і далі 28), текст усе одно показується з � на місці зламаної послідовності, а повідомлення пояснює причину.

Приклади

• «Hi» у двійковому коді: 01001000 01101001
• «Hi» у шістнадцятковому вигляді: 48 69
• «Hi» у десятковому вигляді: 72 105
• «я» як байти UTF-8 у hex: D1 8F; як кодова точка: 44F (десяткове 1103)
• «é» як байти UTF-8 у hex: C3 A9; як кодова точка: E9